Штрафи в дитячих садках і окремі школи: як вчаться діти-білінгви в Сінгапурі?

20.Вер.2018
Штрафи в дитячих садках і окремі школи: як вчаться діти-білінгви в Сінгапурі?

Який шлях подолав Сінгапур за останні 60 років у справі реформування освіти, які завдання ставилися перед школою і як вони втілювалися. Настав час поговорити про те, як же облаштована сьогодні система освіти в цій країні і за що її називають однією з кращих у світі.

ЧАС І ГРОШІ. Першим етапом сінгапурської системи освіти є дошкільна освіта, тобто дитячий садок (3 роки). Після цього слідують початкова (6 років) і середня (4-5 років) освіта. Причому сертифікат про середню освіту (Singapore-Cambridge General Certificate of Education) визнається всіма країнами світу.

Наступний етап – вища освіта (тривалість навчання залежить від курсу і режиму навчання). Однак вступу в університет передують 2-3 роки доуніверситетської підготовки.

Сінгапурці в державних школах і дитячих садках навчаються безкоштовно, всі решта платять за це від 100 доларів (якщо є посвідка на проживання) до 500 доларів на місяць (якщо посвідки на проживання немає). Але є також дитячі садки і школи, вартість освіти в яких починається від 1000 доларів на місяць.

ДИТЯЧИЙ САДОК. Дошкільна освіта в Сінгапурі мало чим відрізняється від прийнятої в усьому світі. Дітей починають приймати в садки з трьох років (іноді з двох) і вчать до шести. Навчання спрямоване на те, щоб навчити малюків взаємодіяти з суспільством і підготувати їх до отримання формальної освіти початкової школи. Діти різного віку навчаються окремо: в молодшій, середній та старшій групах. Однак зазвичай простір дитячого садка загальний і діти взаємодіють між собою, допомагаючи молодшим і навчаючись у старших.

Уже на етапі дошкільної освіти використовується або дві мови навчання (англійська і рідна, якою може бути китайська, малайська або тамільська), або тільки англійська. У Сінгапурі є й звичайні державні садки, і приватні (створені для потреб релігійних громад), і міжнародні. Крім того, тут поширені так звані «прескулз», тобто садки, які відкриті при конкретних школах і націлені на дошкільну підготовку.

Недержавні садки платні. Ціни, звичайно, різні, але в середньому – близько 800-1000 доларів на місяць. Відзначимо, що вихованці дитячих садків ходять у формі. У кожного закладу вона може бути своя.

У групі з дитиною займається відразу три фахівці – вихователь, його помічник і няня. Відзначимо, що вихователі-чоловіки тут не така вже й велика рідкість. Заняття ж тривають зазвичай з 7.00 до 19.00, але садки, відкриті при школах, закінчують роботу о 15.00, тому багато сімей змушені користуватися послугами нянь, щоб відводити дитину і забирати її. Можна також користуватися спеціальними автобусами – малюка заберуть від дому і зустрінуть вже біля дитячого садка. Але за це доведеться доплачувати окремо.

До речі, не всі дитячі садки забезпечують дітей харчуванням. Якщо установа працює не повний день, то їжу сюди потрібно брати з дому. Крім того, є жорсткі вимоги до часу, коли дитину вже потрібно забрати з садка. Якщо батьки спізнюються, то за кожну хвилину оплачують штраф.

ШКОЛА. Початкові і середні школи в Сінгапурі – це окремі освітні установи. Після закінчення початкової – на дитину чекає іспит, від успіху якого залежить те, в яку середню школу і на який курс він далі потрапить. Кожна середня школа визначає для себе вступний бал, на основі якого здійснює відбір у класи.

Технологія така: коли малюк тільки приходить у початкову школу, його батьки вказують кілька середніх, в яких вони б хотіли продовжити навчання через 3 роки. Тоді за підсумками іспитів визначається та середня школа із зазначених, чий вступний бал відповідає балу дитини. Рейтинг середніх шкіл визначається за кількістю призерів олімпіад, успіхами спортивних команд, кількістю дітей, які вступили до університетів.

Вступаючи в середню школу, дитина потрапляє на певний курс, який відповідає її здібностям. Кожен такий курс закінчується своїм іспитом. Всього існує п’ять курсів:

– спеціальний (4 роки і акцент на вивчення рідної мови);

– експрес (4 роки з поверхневим вивченням рідної та англійської мов);

– технічний (4 роки і акцент на вивчення технічних дисциплін);

– академічний (до 5 років);

– інтегрований (5-6 років з вивченням 6-10 дисциплін і випускним іспитом, який необхідний під час вступу до університету).

Перші два курси дають можливість вступу в дворічні (неповні) коледжі. Перші чотири – відкривають дорогу в політехнікуми (3 роки) й інститути технічної освіти (1-2 роки).

КУЛЬТУРА І ТЕХНОЛОГІЇ. Сінгапур – мультикультурна країна. В одних класах тут навчаються діти з різних країн, з різним кольором шкіри і різним віросповіданням. Проте система освіти побудована таким чином, щоб ця багатокультурність сприймалася як гідність. З дитинства дітей вчать шанобливому ставленню до представників інших культур, ніяк не поділяють їх і нікого не виділяють.

А якщо мова йде про дитячі садки та молодшу школу, то тут дітям всіляко сприяють у самовираженні: влаштовують національні свята, готують проекти з вивчення і презентації різних культур. Наприклад, у дитячих садках нерідко можна побачити географічні карти з фотографіями дітей або їх іменами на тих країнах і континентах, звідки діти родом. Також всюди можуть бути розвішані прапори країн, які є батьківщиною дітей.

Однак, незалежно від національної та культурної приналежності, кожна дитина виховується як патріот Сінгапуру. На ранкових лінійках, наприклад, всі виконують гімн держави, а вивчення історії країни (звичайно, в тісному зв’язку з культурними особливостями) – важлива частина шкільної програми і виховного процесу.

На другій чаші терезів – природничо-наукова орієнтація освіти. Сінгапурці роблять акцент на математику, фізику та IT-сферу, тому що саме на цих «китах» будується економіка держави. І завдяки тому що Сінгапур відкритий світу в плані нових технологій в освіті і співпраці з провідними школами і вузами планети, тут вдалося створити унікальне середовище для виховання фахівців міжнародного класу.

Також сінгапурцям вдалося домогтися органічного поєднання дисципліни та особистої свободи учня. З одного боку, така система освіти сприяє високому рівню самоорганізації, з іншого – розвитку творчого мислення, вмінню застосовувати знання і знаходити нестандартні рішення.